Мгар, де легше дихати…

IMG_0955

Група кременчужан, більшість якої склали представники товариства інвалідів, відвідали Мгарський Спасо-Преображенський храм. Ця поїздка – щирий подарунок Всеукраїнського благодійного фонду «Джерело Дніпра», Почесним Президентом якого є Володимир Матицин.Мгарський монастир – одна з найдивовижніших православних святинь Полтавського краю. Після десятиліть запустіння у далекому 1993 р. собор відкрив свої двері для прихожан. Із напівзруйнованої у радянські часи будівлі без вікон і дверей сьогодні перед очима постає величний собор, одна з найвищих дзвіниць Полтавщини, монастирський скит. Ченцям Мгарського монастиря за ці 20 років вдалося майже повністю відновити православний храм, до якого звідусіль їдуть сотні та тисячі паломників.

IMG_0966

Понад 2 години дороги з Кременчука, й ось він – Свято-Преображенський собор Мгарського монастиря. Навколо – охайний двір, заготовлені на зиму дрова, акуратні лавочки і навіть дикі птахи у клітках та домашні – просто на вулиці. Всюди – тиша і спокій, яких так не вистачає нам у повсякденному житті.

У соборі залишилась єдина нереставрована ікона – як настанова нащадкам ніколи більше не повторювати помилок минулого. На іконі залишились сліди від куль, які випустили з рушниці в далекому 1919 р. більшовики.

IMG_0974

– 19 серпня 1919 р. до монастиря увірвались близько сотні більшовиків. Вони здійснили наругу над святинями, пограбували церковні святині, забрали з монастиря всі харчі, знущались над монахами. Так тривало кілька днів. А коли до монастиря наблизилась добровольча армія, монахів розстріляли, звинувативши у зв’язках із білогвардійцями, – розповіли нам священики сумну історію ікони святої мучениці Олександри і всього Мгарського монастиря.

IMG_0992

Після цих подій у монастирі влаштували спочатку патронат для дітей «ворогів народу», потім – військові склади, а у 1985 р. – піонерський табір. 17 мгарських ченців, розстріляних більшовиками, поховані за вівтарем скитської церкви Благовіщення. І сьогодні їм вклоняються всі православні, які приїздять до цього святого місця.

IMG_0925

Сумна, але повчальна історія вельми вразила учасників екскурсії. Вони мали змогу помолитись у тиші собору, попросити у Бога миру і спокою для себе, своїх близьких і своєї багатостраждальної країни. Сподіваємось, їхні молитви почуті.

IMG_0918

Дорога додому була наповнена враженнями, якими ділилися всі учасники екскурсії між собою. А ще дружніми оплесками дякували організаторам подорожі – представникам ВБФ «Джерело Дніпра» за чудову можливість відвідати святі місця, доторкнутись до історії свого краю і наповнити душу сподіваннями і молитвами.

IMG_1000

Ірина Овсійко, заступник голови Кременчуцького товариства інвалідів:

– У Мгарському монастирі я вперше, але напевне приїду ще. Такі дивовижні ікони, як і сам собор – справжнє диво. Я тут відчуваю себе більш вільною, можливо, особливе монастирське повітря цьому сприяє. Легше дихати, і піднесення охоплює душу. А ще сподобалась монастирська худоба. Качки, немов іграшкові, живуть поруч із собором. Дуже цікаво і пізнавально для всіх відвідувати такі святі місця.

IMG_1022

Світлана Карпух, кандидат у майстри спорту з настільного тенісу, нещодавно повернулась із Бельгії, звідки привезла 2 золоті медалі:

– Приємно повернутись додому й одразу потрапити у таке святе місце. Мене дуже зацікавила розповідь екскурсовода, цікаво знати про цей монастир якнайбільше. Хотілося ще більше дізнаватись з кожним роком. Мені здається, якщо люди більше уваги приділяли б духовному розвитку, частіше відвідували такі святі місця, то і війни не було б.

Текст: Ірина Житня, фото: Артем Нетесаний.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ця форма збирає ваше ім'я, адресу електронної пошти та вміст, щоб ми могли відстежувати коментарі, розміщені на сайті. Для отримання додаткової інформації перегляньте нашу політику конфіденційності, де ви отримаєте більше інформації про те, де, як і чому ми зберігаємо ваші дані.

В об’єктиві рідне місто