Муза їм у поміч!

IMG_7048

“Кременчуцька панорама” та ГО “Рідне місто” мають традицію: з нагоди Дня Святого Валентина проводити серед своїх читачів найдушевніший конкурс. Цьогоріч ми запропонували освідчитися коханій людині у віршах і маємо результат: зізнання одне романтичніше за інше.

Особливо приємно, що лірика кохання притаманна не лише молоді, а й людям поважного віку. Їхні вірші були особливо чуттєві та щемливі. Всіх учасників редакція привітала з нагоди Дня Святого Валентина солодкими подарунками та сертифікатами на відпочинок зі своїми другими половинками в боулінг-клубі ТРК «Європа».

Дякуємо, що зігріли нас своїми віршами і вкотре довели: кохання робить людину добрішою, ніжнішою, воно освітлює та окриляє!

Почуття, непідвладні часу

– Я хочу зізнатись у коханні до свого чоловіка, – пише Світлана Натарова. – Познайомилися ми в аспірантурі, разом вже 41 рік, виховали сина та доньку, маємо 4-х онуків. У нашому житті всього було, але кохання не згасло. Я бажаю усім закоханим пронести  своє кохання через усе життя! А цього вірша я написала тоді, коли мій Васильок поїхав у відрядження.
В эту дивную зимнюю ночь,

Когда снег под ногами не скрипнет,

Голос твой – словно нежная скрипка.

Он со мной в эту дивную ночь!

И хоть нет нынче рядом тебя,

Голос твой заменяет мне много.

Да и сам ты идешь со мной в ногу –

Хоть и нет нынче рядом тебя.

Я люблю тебя, слышишь, люблю!

Ты заменишь мне в жизни все сразу!

И шепчу я банальную фразу:

«Я люблю тебя! Очень люблю!

«Коханому»
Вірша з такою назвою 20-річна кременчужанка Яна Яйчун присвятила своєму коханому хлопцеві, який наразі перебуває в лавах Збройних сил України.

– Мій коханий – це моя перша любов, ще зі школи, – зізнається у листі дівчина. – З армії він мав би прийти ще у вересні, але через ситуацію в країні його не відпускають. Хочеться підбадьорювати його щодня – щоб він не сумував і не впадав у відчай. Тому я пишу йому вірші, й ось один із них.
Ти для мене, як повітря, необхідний.
І без тебе, рідний, я одна.
З нетерпінням я чекаю ті хвилини,

Коли будемо разом ти і я.
Знаю я, коханий, тобі тяжко
Службу в армії щодня нести.
Але знай, що завжди в серці
Любов нашу буду берегти.

«Ты мне нужна»

Знайти свою єдину любов пощастило й 20-річному студенту Євгену Кальченку. Для дівчини хлопець написав вірші, але присвятити їх коханій ще не встиг – не наважився. Тому він вирішив зробити це за допомоги нашого конкурсу.

Ты мне нужна, чтобы дарить тебе букеты
И согревать объятьями в холодный день,
Чтоб рядышком с тобой встречать рассветы,
Чтоб дней плохих стиралась тень,

Чтоб любоваться яркою улыбкой,
Свою вот так же подарить взамен,
Делиться и победой, и ошибкой,
И только вместе ждать бы перемен.

Кохання через кілометри

Своє кохання 18-річна студентка КрНУ ім. М. Остроградського Діана Кучерява зустріла

завдяки найкращому другу.

– Це був його двоюрідний брат, який приїхав у гості на канікули, – пише дівчина. – З першого погляду я зрозуміла, що це дуже близька мені людина. Але складність в тому, що ми живемо у різних містах і дуже сумуємо один за одним. Через півроку він приїхав до нас на Новий рік, але канікули дуже швидко закінчились – і він поїхав. Та я все одно знаю, що все в нас буде добре. І жодні кілометри наше кохання не здолають.
Як сильно я тебе люблю –
Словами важко передати,
Пейзажі неба, хвиль, зірок
Цього не зможуть показати.
Як розпускається бутон,
Весною сонечко зустрівши,
Моє кохання проросло,
Світи зробивши яскравіше.
І вітер листя відриває,
Підхоплює і підкида,
І подих мій перериває,
Твій ніжний шепіт: «Ти моя».

Без кохання немає щастя

16-річна школярка Надія Купенко хоч і юна, але вже на власному досвіді знає, що таке кохання: це щастя, радість і сяючі очі.

Говорять, без кохання

І щастя не буває,

Де двоє є закоханих,

Там радість розцвітає.

Кажуть, буває, очі аж сяють,

Мабуть, ці очі палко кохають.

Вам побажати хочу щосили:

Самі кохайте і вас щоб любили!

Любов до дітей – найбільша

– Моя мама – педагог, вихователь із 30-річним стажем, – пише Олена Володіна. – В її житті було справжнє кохання, але волею долі склалося так, що їхні з татом шляхи розійшлися ще тоді, коли я була маленька. Тож любов до дітей для мами стала сенсом її життя. Мама дуже романтична та емоційна натура, в неї багато віршів, але цей – мій улюблений.

Ночь! Какая красивая ночь!

И есть у нас сын, и есть у нас дочь.

Встанешь, глянешь – солнце светит

И не плачут сизари,

Потому что есть у нас дети –

И от этого легче внутри.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ця форма збирає ваше ім'я, адресу електронної пошти та вміст, щоб ми могли відстежувати коментарі, розміщені на сайті. Для отримання додаткової інформації перегляньте нашу політику конфіденційності, де ви отримаєте більше інформації про те, де, як і чому ми зберігаємо ваші дані.

В об’єктиві рідне місто