Субсидії будуть платити грошима. На кому держава заощадить 10 млрд грн і кого чекає перевірка

Монетизацію субсидій на оплату житлово-комунальних послуг повинні впровадити вже в березні 2017 року. У Кабміні все ще розглядають варіанти “реформи” і думають, як скоротити кількість субсидіантів.

28_main

В опалювальному сезоні 2016/17, за прогнозами Мінсоцполітики, кожен другий українець буде отримувати субсидії. На це з державного бюджету витратять 52 млрд грн, зазначив віце-прем’єр Геннадій Зубко. У той же час експерти озвучують більш песимістичний сценарій: на “комунальну знижку” державі в наступному році доведеться витратити до 80 млрд грн. У 2017-му кількість субсидіантів скоротиться завдяки різкому зростанню мінімальної зарплати до 3200 грн (в Мінфіні планують заощадити 4,8 млрд грн), ще 5 млрд грн щорічно заощаджуватимуть на субсидії завдяки роботі Фонду енергоефективності.

Ми з’ясували, що очікує субсидіантів в наступному році, і кому стане складніше отримати допомогу від держави та пропонуємо думку експертів по питанню скорочення кількості субсидіантів.

Єксперт з питань соціальної політики Інституту соціально-економічних досліджень Маріанна Онуфрик впевнена, що субсидії отримують в переважній більшості, далеко не бідні громадяни. Так, за оцінками ПРООН, тільки 13% субсидіантів дійсно можуть вважатися бідними і неспроможними оплачувати комуналку, тому потребують субсидій в першу чергу. Але спрощений доступ до субсидій, при умові подання всього двох документів – заяви і декларації про доходи, дає можливість отримувати субсидії і громадянам, які зловживають спрощенною системою отримання субсидій, єдиною перешкодою для отримання якої є покупка від 50 тис. грн. Тобто не враховано майно, спосіб життя, доходи від депозитів тощо. Також є тенденції, коли люди, щоб відповідати вимогам для субсидії, вдаються до тінізації заробітної плати і звертаються до своїх роботодавців з проханням офіційно виплачувати мінімальну зарплату, щоб претендувати на субсидію.

Інший експерт, заступник голови департаменту “Нафтогазу” Олексій Хабатюк вважає, що головна проблема діючої системи нарахування субсидій – відсутність механізмів уникнення шахрайства. На думку експерта в цьому питанні дуже багато різних аспектів, Це і питання мертвих душ, і заниження своїх доходів, і недотримання норм споживання і інше. Крім того, на думку експерта, діючі нормативи споживання завищені. Так, субсидія нараховується на соціальну норму споживання, а за “зайві” кубометри газу, води, Гкал тепла і кВт * год електроенергії доводиться платити самим. За кілька років в Україні, наприклад, норму споживання газу скоротили в два рази – з 11 до 5,5 кубометрів на квадратний метр. Якщо раніше в квартирі площею 30 квадратних метрів субсидія “покривала” 330 кубів газу, після зниження нормативів – всього 165 кубів.

В “Нафтогазі” підрахували: реальне споживання газу – 4 кубометри на квадратний метр. В Кабміні планують скоротити нормативи споживання в наступному році, відразу після закінчення опалювального сезону. В результаті субсидію будуть виділяти на менший обсяг ресурсів, а українцям, які не утеплили своє житло, доведеться платити більше навіть з субсидіями.

Підвищення мінімальної зарплати дозволить скоротити кількість тих субсидіантів, які тримали частину своєї зарплати в тіні для того, щоб менше платити за “комуналку”. За інформацією джерела в Міністерстві фінансів, в наступному році в результаті підвищення мінімальної зарплати до 3200 грн держава зекономить на субсидіях 4,8 млрд грн.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ця форма збирає ваше ім'я, адресу електронної пошти та вміст, щоб ми могли відстежувати коментарі, розміщені на сайті. Для отримання додаткової інформації перегляньте нашу політику конфіденційності, де ви отримаєте більше інформації про те, де, як і чому ми зберігаємо ваші дані.

В об’єктиві рідне місто