Сучасна бібліотека – це кльово

1436435052_img_9814

«Читати – це модно», – з таким лозунгом працює сьогодні Кременчуцька централізована бібліотечна система для дітей. Влітку тут особливо багато відвідувачів.

– Люди зв’язані багатьма стереотипами про бібліотеку. І коли вони приходять до нас та бачать молоду усміхнену жінку, то одразу ж дивуються, мовляв, а де ж та бабуся з хутряною хустиною на плечах і гулькою з волосся на голові, – посміхаються завідувач відділу дошкільнят та молодших школярів бібліотеки по вул. Леніна Ірина Вологодська та завідувач юнацького відділу Тетяна Сіренко.
Проте працівники бібліотеки розвіюють цей міф – у сучасній бібліотеці зовсім не нудно. Книжковий фонд постійно поповнюється популярними книгами або новими гарними перевиданнями дитячої класики. Працівники бібліотеки відзначають, що найбільшим їх меценатом є ВБФ «Джерело Дніпра», Почесним Президентом якого є Володимир Матицин. «Іноді приходять батьки або школярі, а ми показуємо їм нові надходження. Вони щиро дивуються, говорять, що в магазині такі книги коштують шалені гроші, а в бібліотеці їх можна почитати задарма, й обіцяють розповісти про бібліотеку друзям», – розповідають бібліотекарки. У бібліотеці є навіть такі бестселери, як «Володар перснів» Дж. Р. Р. Толкіна та оповідання з циклу про мумі-тролів Туве Янсон. Ці книги нещодавно включили до шкільної програми.
Крім того, щодня з 10.00 в бібліотеці проходить «Країна Мультландія», це справжній міні-кінотеатр, де діти дивляться мультики в компанії однолітків (а. як відомо, враження від перегляду стрічки на екрані разом з іншими людьми справляє куди більший емоційний вплив, ніж вдома перед комп’ютером або телевізором).
А ще бібліотекарі влаштовують виставки книг – як реальні, так і віртуальні (презентації в Power Point), говорять, що дітям дуже подобається.

Анна, які перейшла до 5 класу, взяла книгу Туве Янсон «Комета прилітає» із циклу про мумі-тролів та казки Івана Франка. Це книги зі шкільної програми. А найбільше Ані подобаються пригодницькі, незвичайні книги, такі як «Чарлі та шоколадна фабрика».

Максим, майбутній першокласник, до бібліотеки прийшов вперше разом із дідусем й одразу став читачем. Говорить, що улюблені книжки – «Колобок», «Теремок» та «Рукавичка»

Марійка, перейшла до 8 класу:
– До бібліотеки ходжу нечасто, зазвичай обираю щось для душі. В нас удома своя велика бібліотека, там багато старих вітчизняних книг, проте більше подобаються зарубіжні письменники. Мій улюблений письменник – Еріх Марія Ремарк, сподобався його роман «Три товариші». А взагалі мені подобається фантастика та манга.

Які батьки, такі й діти
Пані Оксана багато читає разом зі своєю 4-річною донечкою Олею – їй подобається Міхалков, Чуковський. Свою наступну книгу дівчинка обирає сама – приходить разом із мамою до бібліотеки, сідає за столик з книгами і перебирає їх. Вже багато знає дитячих віршів напам’ять та розповідає. «Нова література, я вважаю, доступна для дітей. Ну й переклади російських авторів гарні», – говорить мама Оксана. Сама ж любить творчість Юрія Нікітіна. «Дуже цікавий автор, я бачу, що те, що написано в його книгах, здійснюється зараз», – говорить жінка.
А от Марійка принесла до бібліотеки книгу «Білосніжка». Говорить, що хоч мультфільм і бачила, проте книга цікавіша. Книги їй подобаються всі, які прочитала. «Їй не було і 2 років, як я прийшла до неї, й ми – одне ціле з нею, у нас навіть смаки схожі, – говорить няня дівчинки Тамара Іванівна. – Коли ж приходимо до бібліотеки, то, обравши книгу, йдемо до читальної зали, бо вона для того, щоб читати. Ми читаємо там трохи, а потім йдемо з книгою додому».

«КП» опитала кількох читачів, котрих зустріла в бібліотеці, і дійшла висновку, що в родинах, де люблять книги, батьки власним досвідом привчають дітей до читання.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Ця форма збирає ваше ім'я, адресу електронної пошти та вміст, щоб ми могли відстежувати коментарі, розміщені на сайті. Для отримання додаткової інформації перегляньте нашу політику конфіденційності, де ви отримаєте більше інформації про те, де, як і чому ми зберігаємо ваші дані.

В об’єктиві рідне місто